Довідник хвороб нігтів: симптоми, фото та сучасні методи лікування

Як влаштований здоровий ніготь і де виникає патологія

Нігтьовий апарат складається з кореня (матриксу), де безперервно синтезується кератин, видимої рогової пластини та ложа з густою мережею капілярів. Гіпоніхій — зона зчеплення пластини зі шкірою біля вільного краю — виконує бар'єрну функцію. Більшість захворювань виникає внаслідок механічного руйнування зони росту або інфікування відкритого піднігтьового простору.

Пластина росте від матриксу до вільного краю зі швидкістю 1–3 мм на місяць для рук і 0.5–1.5 мм для ніг. Повний цикл оновлення: 4–6 місяців (руки), 10–14 місяців (ноги). Будь-яке пошкодження матриксу проявляється на пластині із затримкою — іноді через місяці після події, що спровокувала патологію.

Здорова пластина напівпрозора, рівна, без борозен і плям. Рожевий відтінок — це колір капілярів ложа, що просвічують крізь роговий шар. Зміна кольору, текстури або форми — діагностичний маркер конкретного захворювання. Нижче — систематизований огляд основних видів захворювань нігтьової пластини.

Класифікація патологій нігтів поділяється на три групи: інфекційні ураження (грибки, бактерії), неінфекційні дистрофії та деформації, дисхромії (зміни кольору). Одна й та сама пластина може мати ознаки кількох захворювань одночасно — наприклад, грибкову інфекцію на тлі травматичного оніхолізису. Тому «лікування за фотографією» — підхід, що ігнорує цю багатошаровість. Апаратний огляд та лабораторне дослідження — мінімум, з якого починається будь-який протокол.

Інфекційні захворювання: оніхомікоз та псевдомонія

Оніхомікоз (грибок нігтів)

Найпоширеніша інфекційна патологія нігтів. Збудники — дерматофіти роду Trichophyton, рідше — дріжджоподібні та цвілеві гриби. Живляться кератином, руйнуючи пластину зсередини.

Візуальні симптоми: пожовтіння вільного краю, гіперкератоз (потовщення підногтьових рогових мас), крихкість, деформація. На пізніх стадіях — повне руйнування пластини та оніхолізис (відшарування від ложа).

Діагностика: зіскоб для мікроскопії або лабораторного посіву. Без підтвердження лікувати «навмання» — марна трата часу, оскільки хвороби нігтів на руках і ногах мають схожі зовнішні прояви при абсолютно різних збудниках.

Лікування: апаратна зачистка уражених тканин + місцеві антимікотики. При ураженні більш ніж 50% площі — системна терапія під контролем дерматолога.

Псевдомонія (синьогнійна паличка)

Бактеріальна інфекція, спричинена Pseudomonas aeruginosa. Характерна ознака — зелений або бурий колір пластини. Бактерія виділяє пігмент піоціанін, що фарбує кератин.

Типовий сценарій: відшарування штучного покриття → утворення вологої кишені → колонізація бактерією протягом 24–48 годин. Антигрибкові препарати неефективні — Pseudomonas є бактерією, а не грибком.

Лікування: зняття покриття, апаратна зачистка ураженої зони, обробка антисептиком, зміна pH середовища в кислий бік.

Панарицій

Гостре гнійне запалення м'яких тканин навколонігтьового валика. Причина — мікротравма (задирка, поріз при манікюрі) з приєднанням стафілококової або стрептококової інфекції. Симптоми: пульсуючий біль, набряк, почервоніння, скупчення гною.

Лікування хірургічне: розтин абсцесу, дренування, антисептична обробка. При поширенні на нігтьове ложе — часткова або повна екстракція пластини.

Неінфекційні патології: дистрофії та деформації

Оніхолізис

Відшарування пластини від ложа. Пустота створює закрите вологе середовище, що стає інкубатором для грибків та бактерій. Ніготь не «приросте» назад — необхідне відростання нового здорового шару від матриксу.

Оніхорексис

Поздовжнє розщеплення рогової пластини — різновид дистрофії нігтьового апарату. Тріщина формується через дефіцит ліпідів між шарами кератину. Причини: ендокринні збої (гіпотиреоз, діабет), дефіцит цинку та заліза, механічна травма матриксу (пропил фрезою).

Оніхогрифоз

Патологічне потовщення та скручування пластини, що набуває форми кігтя або рогу. Типове для літніх людей із порушенням периферичного кровообігу. Самостійне підстригання неможливе — товщина пластини досягає 3–5 мм. Потребує регулярного медичного педикюру: подолог зрізає потовщення твердосплавною фрезою до анатомічної норми.

Койлоніхія

Ложкоподібна деформація — центр пластини увігнутий, краї піднімаються. Класичний маркер залізодефіцитної анемії. При тяжкому дефіціті деформація настільки виражена, що на поверхні нігтя утримується крапля води. Койлоніхія зустрічається також при гемохроматозі, синдромі Пламмера-Вінсона та хронічному контакті з нафтопродуктами. Подологічна корекція має допоміжний характер; основне лікування — відновлення рівня заліза під контролем терапевта або гематолога.

Про що свідчать нетипові плями та відтінки

Зміна кольору — один із найранніших симптомів захворювання нігтів. Кожен відтінок відповідає конкретному патологічному механізму.

Лейконіхія (білі цятки або смуги). Мікроскопічні бульбашки повітря між шарами кератину, утворені внаслідок мікротравми матриксу. Точкова лейконіхія безпечна і зникає самостійно. Тотальне побіління — привід для обстеження нирок та печінки.

Меланоніхія (чорні або коричневі поздовжні смуги). Скупчення меланіну в пластині. Може бути доброякісним (расова норма, механічна стимуляція) або вказувати на підногтьову меланому. Дерматоскопія обов'язкова при появі нової смуги на одному пальці, особливо якщо вона розширюється або виходить за межі пластини (ознака Хатчинсона).

Піднігтьова гематома (червоно-чорне забарвлення після удару). Кров між ложем і пластиною. При великому обсязі потребує евакуації через мікропрокол протягом 48 годин. На відміну від меланоніхії, гематома «зростає» разом із нігтем до вільного краю.

Методи обстеження та лікування

Діагностика хвороб нігтів на руках та ногах у 2026 році базується на трьох методах: візуальний огляд, апаратна дерматоскопія та лабораторне дослідження.

Дерматоскопія. Огляд під збільшенням (×10–×20) із поляризованим підсвічуванням. Дозволяє оцінити глибину ураження, відрізнити гематому від меланоніхії, виявити грибкові колонії, що не видні неозброєним оком.

Лабораторний посів. Зіскоб з-під пластини висівається на поживне середовище. Через 7–14 днів ідентифікується вид збудника та його чутливість до антимікотиків. Без посіву лікування мікозу — лотерея: найпоширеніші фунгіциди не діють на всі види грибків однаково.

Подологічне лікування. Апаратна зачистка уражених тканин твердосплавними та алмазними фрезами — базовий етап при будь-якій патології. Далі — залежно від діагнозу: антимікотики при грибку, антисептики при бактеріях, армування при тріщинах, ортоніксія (скоби, титанова нитка) при вростанні, протезування при тотальній втраті пластини.

Регулярні профілактичні огляди — раз на 3–6 місяців — дозволяють виявити захворювання нігтів на ранній стадії, коли лікування займає мінімум часу. Більшість найпоширеніших хвороб нігтів при своєчасному зверненні усувається за 2–3 візити. На запущених стадіях курс розтягується на 6–12 місяців.