Богдан Валерійович Авраменко (Київ)

З самого дитинства я хотів бути лікарем. Не пам'ятаю яким, не знаю навіщо, але хотів. Швидше за все, любов до медицини мені прищепив один чудовий друг нашої родини. Його талант підкорив ще того маленького пухляша, який дивувався вигляду хірурга з високим ковпаком. Саме тоді я вперше попросив подарувати мені такий самий ковпак, щоб колись його вдягнути у дорослому житті. Ковпак я звичайно не надів, але ось білий халат прикупив. Для мене медицина, швидше за все, не зовсім професія, а більше хобі або навіть сказати логічна загадка. Але, безперечно, за свою працю лікар повинен отримувати винагороду, і це не обговорюється.