Тату лілія / мехенді - 1 фото

Тату-лілія – типово жіночий атрибут. Її зображення чудово виглядає і в лаконічному монохромі, і в кольоровому кольоровому оформленні.

Значення тату «лілія»

Спочатку квітка символізувала духовну чистоту, гармонію та світ. У культурі Стародавнього Сходу лілії символізували родючість та багатство. А ось у середньовічній Європі зображення цієї квітки наносили у вигляді тавра занепалим жінкам.

Сьогодні лілія – насамперед символ жіночності та краси. Значення такого татуювання визначається багато в чому кольором її пелюсток:

• рожевий уособлює безневинність і молодість;
• вогняний (зображення тигрової лілії) – незалежність та оригінальність людської натури;
• темні відтінки (бордовий, пурпуровий) – символ пристрастей.

Тату-лілія зображується як у монохромі, так і в кольоровій гамі. Популярні стилі, які використовуються для ескізів – графіка, віпшейдинг, реалізм, акварель.

На яких ділянках тіла набивається тату-лілія

Жінки часто набивають зображення цієї квітки на спину в області лопаток, а також на грудях та животі. Татуювання невеликого масштабу можна побачити на стопах та щиколотках.

Дуже витончено виглядають гірлянди з лілій на ребрах або вздовж хребта.

Мехенді – мистецтво нанесення тимчасових натільних зображень хною, що прийшло до нас давно. Його наносять терміном не більше ніж на 2 тижні. При класичному розписі малюнок наноситься за допомогою натуральної хни та закріплювача. Закріплювачем може виступати липкий бинт або цукровий сироп.

Що зазвичай виражають мехенді

Мехенді прийшло до нас зі Східної культури, де його сприймали як традиційну прикрасу. Також вважалося, що нанесений на тіло орнамент мав магічну силу і міг виступати оберегом або талісманом.

Одні зображення спрямовані на залучення удачі, грошей, кохання, інші – на відкриття людині дороги до мудрості та просвітління. Наприклад, в Індії досі вважається, що символи, нанесені на тіло, містять священний зміст і стають талісманами.

У європейських країнах мехенді прийшло як поєднання різних стилів та напрямків. Європейські жінки використовують його виключно як прикрасу, не надаючи малюнку сакрального сенсу.

Відмінні риси стилю

Малюнки мехенді відрізняються складністю та об'ємністю. Для їх створення вимальовують маленькі елементи, що нагадують мереживо.

На які частини тіла зазвичай наносять

Мехенді наносяться барвником хни для прикрашання тіла. Неймовірно ніжно та красиво виглядає біла хна на тілі нареченої. Візерунки наносять на кисті рук, ноги, в області грудей і стегон.

Найчастіше мехенді вважають за краще наносити:

• на руці – кисті, зап'ястя; 
• на нозі – щиколотки, ступні;
• на стегні;
• на пальцях – часто наносяться кольорові крапки;

Привернути увагу перехожих легко, якщо нанести гарні малюнки на спину, плечі, живіт, особливо якщо літній сезон ви плануєте провести на пляжі.

Оригінальним рішенням стане нанесення химерного малюнка на руках, а зап'ястя та фаланги пальців можна прикрасити кільцями та ланцюжками.

Популярні елементи малюнків

Популярні елементи малюнків:

• геометричні орнаменти;
• квіткові візерунки;
• зображення тварин.

Популярними залишаються символи: 

• птах – посланець між небом та землею;
• метелик – наступні зміни; 
• коло – стабільність у житті.
• слон – велич та достаток;
• сонце, місяць, зірки – почуття любові між вірними партнерами;
• квітучий лотос – краса, грація, жіночність, чистота;
• риба – достаток, плодючість, свобода;
• квадрат – лікування;
• трикутник – тілесний та духовний захист;

Як продовжити життя мехенді

Щоб малюнок прожив якнайдовше, спробуйте наступне:

• для глибокого проникнення в шкіру застигла кашка повинна відпасти самостійно;
• максимально довге ізолювання від вологи;
• закріпіть візерунок кунжутним або мигдальним маслом;
• перед купанням натирати мехенді маслами;
• акуратно омивати малюнок без миючих засобів;
• довго зберігається зображення на щиколотках та зап'ястях;
• біла хна та чорна фарба менш стійка, ніж коричнева.  

Майстри Barb.ua розроблять для вас  індивідуальний ескіз з урахуванням побажань клієнта, підберуть зображення та техніку його нанесення з урахуванням індивідуальних особливостей зовнішності.